Тихо падає листя. Нещодавно тріпотіло над головою,
а тепер шелестить під ногами. Ми не квапимось його
згрібати, нехай поки прикрашає землю жовтим килимом.
Прохолодне вранішнє повітря частіше
нагадує нам, що літо закінчилось. Осінь неспинно
крокує, радує око різнобарв’ям кольорів.
Тихо падає листя.